перевірити
Смотреть что такое "перевірити" в других словарях:
перевірити — 1 дієслово доконаного виду з ясувати перевірити 2 дієслово доконаного виду переконати рідко … Орфографічний словник української мови
перевірити — I див. перевіряти. II див. перевірювати … Український тлумачний словник
перевіряти — перевірити (з ясовувати правильність, точність, придатність чогось; розпитувати кого н. із метою з ясування певних якостей, знань тощо); вивіряти, вивірити (ретельно з метою встановлення точности, наявности, відповідности); звіряти, звірити… … Словник синонімів української мови
перевірка — и, ж. 1) Дія за знач. перевірити, перевіряти і перевіритися, перевірятися. •• Переві/рка вірогі/дності да/них спец. попередня обробка вхідн … Український тлумачний словник
перевірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до перевірити. || переві/рено, безос. присудк. сл. •• Переві/рений на що підданий аналізу для виявлення наявності якого небудь складника, елемента і т. ін. 2) у знач. прикм. Який пройшов перевірку, підданий… … Український тлумачний словник
перевіряти — я/ю, я/єш, недок., переві/рити, рю, риш, док., перех. 1) З ясовувати правильність, точність чого небудь. || Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. 2) Переконуватися в наявності або відсутності кого , чого небудь. ||… … Український тлумачний словник
перевірення — я, с. Дія за знач. перевірити … Український тлумачний словник
перевірювати — юю, юєш, недок., переві/рити, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переконувати … Український тлумачний словник
повірити — 1 дієслово доконаного виду прийняти за істину; відчути довір я повірити 2 дієслово доконаного виду звірити щось потаємне; доручити; давати в борг; перевірити … Орфографічний словник української мови
мацяти (куры) — перевірити курей чи будуть нестися … Лемківський Словничок
